|
|
 |
|
| |
|
|
| | Фото: Ірина Осіпова | |
Осінні дні, коли ще тепло, а повітря від ароматів густо-тягуче, як кисіль – просто ідеальні для лінивих неквапливих вештань вихідного дня. Один з таких чудових варіантів недалеко від Києва – старовинне місто Переяслав-Хмельницький. Серед численних музеїв тутешнього Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» є унікальний: музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Саме ним місто славиться на всю Україну.
|
|
Почти в центре Алупки среди зелени старинного парка возвышается величественный Воронцовский дворец – уникальный памятник архитектуры первой половины XIX в. Построенный в эпоху романтизма, он поражает современного зрителя ярким своеобразием архитектурных форм. Оригинальная планировка, интересное стилевое решение каждого из корпусов, мастерство, с которым выложены стены и, наконец, отделка внутренних помещений – всё это восхищает уже не одно поколение любителей прекрасного.
|
|
Із замкової гори відкривається фантастичний краєвид. Далеко внизу видно смужку Корчика. З протилежного боку з-за дерев виглядає приземкуватий півсферичний купол Миколаївської церкви 1834 р. На іншому боці каньйону, понад гранітними скелями, стоїть дерев’яна церква Косьми і Даміана, збудована на честь коронації Олександра III у 1897 р. Трохи північніше розмістився найстаріший храм містечка — костел св. Антонія, заснований князями Корецькими ще у 1533 р.
Але головна святиня Корця — це, звичайно, Свято-Троїцький жіночий монастир. Він був заснований 1620 року як францисканський кляштор. Тоді спорудили барокові костел та корпус келій. Після політичних збурень 1830 року костел скасовують і переосвячують як Троїцьку церкву, а отже, з’являється потреба надати йому православних рис. Тому у другій половині XIX ст. західний фасад колишнього костелу надбудовується дерев’яною баштою з високим шатром, а в східній частині над середнім нефом зводиться четверик з п’ятьма главами, непропорційно маленькими, порівняно з суцільним об’ємом храму. У 1863 р. весь кляштор передається Свято-Троїцькому монастирю. На початку ХХ ст. з’являються тепла Іоанно-Предтечинська церква і надбрамна дзвіниця, збудовані в російському «теремному» стилі. Сьогодні в монастирі вирує життя.
|
|
Понад будиночками і будинками, над пам’ятником улюблениці місцевого населення видатній українській акторці Марії Заньковецькій, подібно ракетам, зринають у небо маківки церков. Це — Ніжин, один з колишніх форпостів Київської Русі, який уперше згадується у літописах під 1147 роком як Уненеж (нинішня назва уперше згадана 1514 року). Колишнє місто ярмарків (Троїцького, Покровського і Всеїдного), колишнє полкове козацьке місто (тут 1663 року відбулася Чорна рада, на якій гетьманом обрано І. Брюховецького, котрий віддав українські землі під безпосередню владу московського царя). Ніжин — це також колишня «грецька столиця» України.
|
|
Резиденція митрополитів — безперечний символ міста, втілення його історії і духу, могутності й краси. Будували її з притаманним коронному герцогству пафосом на замовлення Православного релігійного фонду Буковини протягом 1864–1882 років за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки, автора понад 170 архітектурних шедеврів у багатьох містах Європи. Логічно, що це феєричне творіння ввібрало все найкраще зі стилів і культур народів, які протягом багатьох століть визначали його обличчя.
|
|
...На этой планете можно было бы поставить крест, если бы здесь жили одни живодеры. К счастью, находились такие энтузиасты, как барон Фридрих Эдуардович Фальц-Фейн, отгородивший для горемычных животных часть Таврической степи и назвавший ее Аскания-Нова.
Со времен основания — конца XIX в. — границы зоопарка значительно увеличились. Здесь появлялись новые животные, которым нужен был приют. Так, лошадей Пржевальского полностью истребили в Китае, поскольку те поедали посевы и обольщали домашних кобылиц. Аскания-Нова стала первым в мире местом, где взялись за разведение в неволе этих диких лошадей, в результате родилось 400 жеребят. Сегодня здесь держится самое большое в мире стадо — 84 животных...
|
|
Місто Володимир-Волинський – одне із найстаріших міст України, розташоване на правому березі річки Луги, притоки Західного Бугу. Засноване Великим князем київським Володимиром Святославовичем у 988 р., місто декілька століть було економічним і політичним центром південно-західної частини Київської Русі, столицею Волинсько-Галицького князівства. Про нього розповідають давні літописи, пам’ятки матеріальної культури, археологічні розкопки давніх поселень.
|
| |
|
|
| | Фото: Рафаїл Левковський | |
Заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус "лаври" — головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи. Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, в Росії і в Білорусії. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор "Повісті временних літ"), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.
|
|
Це найвища точка Українських Карпат і України. Вершина дуже популярна серед активних туристів. Назва угорською означає "снігова гора". Її висота становить 2061 метр. Говерлу вважають одним із символів України.
|
|
На правому березі Дністра поблизу невеличкого містечка Хотин Чернівецької області, яке нещодавно відзначило свій тисячолітній ювілей, височіє легендарна Хотинська фортеця. Ця твердиня має стіни близько 50 метрів заввишки і товщиною шість метрів. Але грізний вигляд фортеці, який зберігся й донині, не врятував її від кривавих битв. Найбільше прославився Хотин у військовій кампанії 1621 року. Тоді під стінами фортеці зустрілися 150-тисячна турецька армія і об’єднані війська Польщі та українського козацтва. За твердженнями істориків, поляки разом з українцями святкували перемогу, яка захистила від поневолення західну Європу, вісім днів поспіль.
|
|
З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Почаївська лавра - найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври в Україні.
Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденції архиєпископа, дзвіниці, келій. Усі будівлі ідеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є відбиток ступні Божої Матері, джерело з цілющою водою, чудотворна ікона Матері Божої, мощі преосвященного Йова.
|
| |
|
|
| | Фото: fotosergio | |
Старовинне мiсто. Мiсто-легенда. Кожен будинок, кожен камiнець брукiвки приховує в собi таємницi iсторiї, i лише деякi з них мiсто розповiло своїм мешканцям. Розкрити i зрозумiти iншi можна лише душею. Верхнiй замок - велична споруда, де i в нашi днi панує дух середньовiччя. Могутнi стiни i вежi замку зберiгають спогади про витоки багатьох полiтичних подiй литовсько-польської доби, полiтичне та приватне життя тогочасної знатi. Через браму Воротньої вежi проходили литовський князь Любарт Гедимiнович, його наступник князь Вiтовт, князi Ягайло, Свiдригайло, римський iмператор Сигизмунд та багато iнших представникiв тогочасної європейської елiти. Iсторiя замку налiчує близько шестисот рокiв - ще у 1340-1384 роках князь Любарт розпочав будiвництво фортецi.
|
|
Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...
|
|
Стены, потолок, полы, фигуры и деревья – все здесь из соли. Практически мы идем по дну древнего моря. Уникальной является соляная пальма - аналог пальмы Мерцалова - символа Донбасса. Также под землей можно увидеть фигуры из соли, сделанные руками народных умельцев.
|
|
Золочівський замок добре зберігся. У замку відтворено інтер’єри, які, за описами, були тут у XVII столітті, з відповідними меблями і настінними розписами. У залах розвішено портрети українських гетьманів. Є свідчення, що «за поляків» стіну однієї зі світлиць прикрашав портрет Богдана Хмельницького. Замок відновили за планом директора Львівської картинної галереї, Героя України Бориса Возницького, який здавна плекав мрію відродити оборонні споруди Львівщини. Відновили також парк, де нині ростуть десятки видів екзотичних рослин. Особливо цікавий «східний сад» з місточком і альтанкою, оточеними гостролистими кленами і туями, японськими анемонами, хризантемами й ірисами.
|
|
Чернігів – одне з найдавніших міст України, історія якого нараховує більше, ніж 1300 років. Стародавнє та красиве місто незмінно приваблює туристів не тільки з різних куточків України, а й закордонних гостей. Без чого не можна уявити Чернігів, так це в першу чергу без багатої історичної спадщини, затишності та стародавніх архітектурних споруд.
|
|
|
